Документальні виставки
До 200-річчя з дня народження Антонія Петрушевича (1821-1913),
українського історика, мовознавця, дослідника історії Галичини
Виставка документів, яку представляємо для ознайомлення на нашому сайті, присвячена 200-літтю Антонія Петрушевича – галицького вченого-історика, вченого-мовознавця, колекціонера старих пам’яток, а насамперед – священника. Документи, які відклалися у фондах архіву, відображають різносторонні зацікавлення Антонія Петрушевича у царині науки і громадського життя.
Основний пласт документів стосується його зацікавленням історією церкви у Галичині. Писав розвідки про загальні історичні процеси в історії церкви загалом, а також чимало уваги приділяв дослідженню окремих церковних пам’яток. Залишив описи монастирів на території Галичини і Буковини, відомості про їх засновників. Створив історію Скиту Манявського, записав життя його засновника Іова Княгиницького. Окрему розвідку присвятив історії церкви св. Пантелеймона у Галичі.
З його спогадів, які залишив наприкінці свого життя, довідуємося, що у поїздках по Галичині записав цілу збірку молитов і церковних пісень.
Антоній Петрушевич – активний учасник подій 1848 р., брав участь у суспільно-політичному житті Галичини. Один із засновників Галицько-руської Матиці і Головної Руської Ради. Вболівав і домагався того, щоб у Львівському університеті була заснована кафедра української словесності. Про події «весни народів» сам згадував, що: «у 1848 р. був рух стосовно свободи».
Був послом до Галицького крайового Сейму і Австрійського парламенту.
Активний діяч «Народного Дому» у Львові, зокрема його бібліотеки. Залишив багато власних дописів до зібрань цієї книгозбірні. Займався колекціонерською діяльністю. Колекція документів до історії Галичини, яку він зібрав, дозволила на базі бібліотеки «Народного Дому» відкрити музей, який став першим музеєм у Львові.
Сферою його зацікавлень була і мовознавча ділянка. Цікавився походженням і створенням «глаголиці». З його листів довідуємося, що його цікавили топографічні назви словенського світу, а також граматика словенських іменників. Ці відомості відображені у його листуванні з такими мовознавцями як Яків Головацький, а також відомим славістом Франком Міклошичем.


ф. 362, оп. 1, спр. 159, арк. 52-53




ф. 148, оп. 1, спр. 136, арк. 1-3.

ф. 148, оп. 1, спр. 25, арк. 6.

ф. 309, оп. 1, спр. 2373, арк. 102.

ф. 309, оп. 1, спр. 2373, арк. 103.


ф. 309, оп. 1, оп. 1, спр. 1753, арк. 1, 2.


ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 43-43 зв.

ф. 130, оп. 1, спр. 304, арк. 1.



ф. 408, оп. 1, спр. 1305, арк. 1-3


ф. 408, оп. 1, спр. 671, арк. 26-26 зв.














ф. 129, оп. 3, спр. 258, арк. 1-10 зв.



