Документальні виставки
Український таємний університет: 100 років.
Виставку документів присвячуємо Українському таємному університету, який
існував у Львові у 1921-1925 роках. Його створенню передувала довга і непроста історія.
Що це за таємний український університет? Звідки виникає означення «таємний» і
чому наголос акцентується на «український»? Історія цього освітнього питання тісно
переплетена з історією розвитку українського народу в Галичині в умовах її існування у
складі інших держав: Австро-Угорської імперії (1772-1918 рр.) та Польської Республіки
(1918-1939 рр.). З входом Східної Галичини спершу до Австрійської, а пізніше – Австро-Угорської імперії серед інших питань, які постали перед правлінням могутньої держави, постало освітнє питання її національних меншин. У Львові, центрі Королівства Галичини і Володимирії, у 1784 році був заснований університет з латинською мовою викладів. А вже у 1787 році був створений окремий Руський науковий інститут, т. зв. «Studium ruthenum». Після «весни народів» 1848 року в університеті відкрили нову катедру руської словесності, яку очолив Яків Головацький. Умови для здобуття освіти, зокрема вищої, для українців були створені, і вони з цього активно користали.
Зовсім по іншому справа виглядала після 1918 року. Поразка українських визвольних змагань в боротьбі з поляками за Східну Галичину, зокрема і місто Львів, мала вкрай негативні наслідки для українців цієї території, і не тільки політичні чи економічні, але освітні теж. Нова влада дозволила для українців здобувати освіту рідною мовою тільки на початковому рівні. Державний університет, який тепер носив ім?я Яна Казимира, виклади провадив тільки польською мовою, а його студентами могли бути тільки поляки, або ті, хто пройшов службу у польському війську. В час, коли тільки-но закінчилася війна і стихли українсько-польські бої, такі посвідчення українці, зрозуміло, мати не могли. Українська молодь в свою чергу теж не поспішала здобувати освіту в польському університеті. Розпочався відтік молодих перспективних українців на Захід: в університети Відня, Праги, Цюріха та інших міст.
Попри відсутність в українців вищого навчального закладу у Львові ще від 1873 року існував науковий заклад високого академічного рівня – НТШ. Саме НТШ першим зрозуміло небезпеку освітньої еміграції української молоді і поставило питання про створення українського університету. Відповідні прохання були надіслані до вищих органів влади у Варшаві, але залишилися без відповіді. Це підштовхнуло керівництво НТШ до започаткування українських університетських курсів. У вересні 1919 року оголосили виклади на зимовий семестр 1919-1920 років, але через кілька днів, у тому ж вересні 1919 року курси заборонили під приводом того, що НТШ не має права до організації і проведення навчання.
Тоді цю функцію на себе взяло Товариство наукових викладів імені Петра Могили у Львові, в статуті якого з-поміж інших був пункт про ширення і популяризації знання у всіх його галузях. Знову втручання влади зробило цю спробу безуспішною.
Наступною інституцією, яка взяла на себе сміливість проводити університетські курси для українців, було Львівське Ставропігійське братство, яке освітню діяльність у Львові провадило більше, аніж три століття. Чергова спроба і чергове фіаско. В української наукової спільноти не залишалося іншого виходу, як іти в підпілля. У липні 1921 року у Львові почали організовувати Український таємний університет. Заклад мав свій статут, розроблену навчальну програму, свою систему фінансових доходів (кошти на український університет жертвували українці-галичани, грошова допомога також надходила від української діаспори), студентську раду, українські культурні заклади надавали свої приміщення для викладів, українські науковці погодилися у вечірні години після роботи проводити лекції і практичні заняття, а головне – була молодь, яка мала бажання здобувати освіту.
Університет проіснував тільки до 1925 року, бо умови невизнання з боку офіційної влади, часті зміни розкладу занять, продиктовані умовами конспірації, постійний тиск зі сторони поліції на викладачів і студентів, а також арешти, зокрема і першого ректора професора Василя Щурата, унеможливили подальше існування цього закладу. Проте Український таємний університет і Українська політехніка навіть за такий короткий період встигли підготувати нові освітні кадри, які забезпечили розвиток української науки і освіти у ще складніший період, який чекав на Україну в майбутньому.


13 липня 1899 р., Львів. – Адрес Комітету української академічної молоді, що організовує віче у справі заснування українського університету, від учнів Академічної Гімназії.
ф. 310, оп. 1, спр. 1, арк. 90-91.



ф. 310, оп. 1, спр. 2, арк. 1-2 зв.


ф. 310, оп. 1, спр. 58, арк. 6, 7.


ф. 310, оп. 1, спр. 198, арк. 6-7.


ф. 399, оп. 1, спр. 129, арк. 71-71 зв.

ф. 310, оп. 1, спр. 156, арк. 4.


ф. 310, оп. 1, спр. 16, арк. 1-1 зв.




ф. 310, оп. 1, спр. 247, арк. 1-4.

ф. 310, оп. 1, спр. 27, арк. 1.


ф. 310, оп. 1, спр. 15, арк. 1-3.


ф. 399, оп. 1, спр. 165, арк. 1-2.



ф. 309, оп. 1, спр. 80, арк. 1-2 зв.