Документальні виставки

Рідна мова і церква як запорука становлення української нації в житті та діяльності Івана Огієнка

(До 140-річчя від народження вченого і митроплита)

  Виставка документів, яку ми пропонуємо вашій увазі, присвячена вагомій постаті у сфері української науки, зокрема мовознавства, і одній із центральних фігур серед фундаторів сучасної Православної Церкви України – Іванові Огієнку.
  Багатогранна праця Івана Огієнка була скерована на дослідження історичних джерел української національної культури, а відтак – формування національної ідентичності українців. Вчений працював над дослідженням і вивченням історії українського друкарства, стародруків, історії української мови, укладав українські словники і розробляв термінологію, відстоював відродження і автокефалію Української Православної Церкви, її самостійність, запроваджував вживання української мови у різних сферах суспільного життя, зокрема освітнього і церковного. Вінцем багаторічної праці Івана Огієнка став, без сумніву, переклад Біблії сучасною української мовою.
  Наукові зацікавлення Івана Огієнка у царині мовознавства і богослов’я згодом підштовхнули його до вибору свого духовного імені. Митрополит Іларіон – ім’я, яке якнайкраще ілюструє готовність Огієнка посвятити свої життя і працю для розвитку української нації, продовженню тисячолітньої традиції Української Церкви і розбудови української держави.
  Запровадження і поширення української мови серед українців було в нього одночасно і метою його праці і її засобом. «Поки живе мова – житиме й народ, яко національність» – це кредо митрополита Іларіона. А перед тим Іван Огієнко на посаді міністра народної освіти в уряді УНР відразу зайнявся українізацією школи на всіх рівнях. Так само зробив і на посаді міністра ісповідань: українську мову в церкві розумів як засіб донесення і правильного сприйняття Слова Божого серед вірян.
  Велику увагу надавав вивченню писемних пам’яток, цих важливих джерел до вивчення української історії і мови, навіть уклав правила опису кириличних стародруків. Для кращого розуміння способу відчитування книг староукраїнською і староболгарською мовами занурюється у старогрецьку мову.
  Відданість науці і щирі старання І. Огієнка служити народові були оцінені, ще за його життя. Коли у 1936 році святкували 30-літній ювілей наукової діяльності вченого, то на запрошення Ювілейного Комітету підготувати статті до збірника на пошану ювілянта радо відгукнулися численні науковці, серед яких Володимир Безушко, Іван Василашко, Євген Грицак, Іван Зілинський, Домет Олянчин, Іван Панькевич та інші.
  Так само за життя І. Огієнка були оцінені його старання і праця щодо відновлення автокефалії Української Православної Церкви. Свідченням цього є звернення у 1942 році Управи Українського Національного Об’єднання до митрополита Діонісія, щоби він поблагословив Архиєпископа Холмського і Підляського Іларіона спершу для відновлення, а згодом – для розбудови Української Національної Церкви у Києві.

24 серпня 1921 р., б/м. – Лист міністра ісповідань УНР І. Огієнка до М. Черкавського з проханням допомогти інформувати населення про релігійну ситуацію.
ф. 309, оп. 1, спр. 2462, арк. 20-20 зв.

07 серпня 1922 р., б/м. – Лист І. Огієнка до генерала О. Удовиченка з проханням надати матеріальну допомогу інвалідам у таборах для інтернованих осіб.
ф. 309, оп. 1, спр. 2633, арк. 1-2.

18 вересня 1924 р., Львів. – Лист І. Огієнка до М. Черкавського з повідомленням, що митрополит [Діонісій] дозволив вживати українську мову в часі Служби Божої та копія Указу митрополита.
ф. 309, оп. 1, спр. 2462, арк.21-23 зв.

08 жовтня 1924 р., Львів. – Перша сторінка праці І. Огієнка «Спомини кн. К. К. Остріжського про видання Библії 1581 р. Вага передмов до наших стародруків». Рукописна копія.
ф. 402, оп. 1, спр. 8, арк. 54.

20 вересня, 1926 р., Варшава. – Лист І. Огієнка до К. Студинського з повідомленням про написання праці «Костянтин і Мефодій, їх життя та діяльність».
ф. 362, оп. 1, спр. 358, арк. 13-13 зв.

24 травня 1930 р., Варшава. – Лист І. Огієнка до Й. Скрутеня з подякою за дозвіл на використання у своїх працях рукописної пам’ятки «Крехівський Апостол».
ф. 684, оп. 1, спр. 1600, арк. 22а-22а зв.

24 листопада 1931 р., Варшава. – Правила описування кирилівських стародруків. Склав Іван Огієнко.
ф. 358, оп. 1, спр. 39а, арк. 1-2, 7.

03 грудня 1935 р., Бережани. – Лист В. Безушка до [Івана Коровицького] з підтвердженням своєї участі в Ювілейному Комітеті з підготовки 30-літнього ювілею наукової діяльності І. Огієнка.
ф. 309, оп. 1, спр. 2350, арк. 3.

[1936 р.], Варшава. – Запрошення на урочисту Академію з нагоди 30-літнього ювілею наукової діяльності професора Івана Огієнка.
ф. 362, оп. 1, спр. 358, арк. 98.

03 березня 1942 р., Берлін. – Лист Українського національного об`єднання до митрополита Діонісія з проханням поблагословити Архиєпископа Іларіона для розбудови у Києві Української Автокефальної Церкви.
ф. 358, оп. 3, спр. 123, арк. 1-1 зв.

б/д., Варшава. – Візитка професора Івана Огієнка.
ф. 684, оп. 1, спр. 1600, арк. 14.

б/д., б/м. – Перша сторінка праці І. Огієнка «Кендема (подвійний гравіс). Палеографічний нарис». Рукопис.
ф. 408, оп. 1, спр. 1226, арк. 1.