Документальні виставки

Per aspera ad astra

(до 130-річчя від народження патріарха Йосифа Сліпого)

 Отець–ректор. Саме під цим титулом майже сто років тому в духовних, освітніх, наукових і мистецьких колах Галичини був відомий Йосиф Сліпий.

 Per aspera ad astra – кредо, яке Йосиф Сліпий вибрав для себе, і яке було зображено на його єпископському гербі, стало пророчим у його житті та долі очолюваної ним Церкви.

 Головою Української греко-католицької церкви митрополит Сліпий був 40 років, 18 з них він очолював церкву підпільну, при цьому сам був в ув’язненні в радянських тюрмах і таборах, а решту 22 роки – був Главою Церкви на поселеннях. Та навіть у таких нетипових для існування і розвитку церкви умовах Йосиф Сліпий зумів її зберегти, розвинути, піднести її статус і допровадити до легалізації.
 Народився Йосиф Сліпий 17 лютого 1892 року в селі Заздрість Теребовлянського повіту Тернопільського воєводства. Після закінчення Тернопільської гімназії у 1911 році вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Після першого року навчання з благословення митрополита Андрея Шептицького як здібний семінарист продовжив студії в Інсбруку в колегії отців єзуїтів Canisianum.
 У 1917 році отримує ієрейські свячення в Унівській лаврі, висвятив його митрополит Андрей Шептицький.  Викладацька робота Йосифа Сліпого починається у 1922 році: він став професором догматики Львівської греко-католицької духовної семінарії. У 1926 році вже очолив семінарію, а у 1928 – став ректором Львівської Богословської академії, ініціатором створення якої сам же і був. Завдання Академії вбачав у вихованні не просто священників, але також патріотів свого народу, громадян з доброю широкою освітою, яку давали інші вищі школи тодішньої Європи. У міжвоєнній Польщі в умовах, коли українська молодь не мала свого університету, Богословська академія була єдиною можливістю для здобуття освіти, а відтак – шансом на отримання гідної праці.
 Паралельно з освітньо-виховною і науковою роботою Йосиф Сліпий заангажовується в український культурно-мистецький процес в Східній Галичині. Насамперед він організував Богословське наукове товариство, написав для нього статут і керував ним упродовж багатьох років. Йосиф Сліпий також був членом Наглядової ради Національного музею у Львові, членом НТШ, активно спілкувався з українськими митцями А. Коверком, П. Ковжуном та іншими. У стінах Богословської академії створив Музей сакрального мистецтва, заохочував семінаристів під час літніх канікул збирати старі ікони, свічники. Підтримував співпрацю з хоровим товариством «Боян», товариством українських студентів-католиків «Обнова».
 Напередодні Другої світової війни Митрополит Андрей Шептицький через стан свого здоров?я, а також з огляду на тривожні події у світі просить Апостольську столицю надати йому єпископа-помічника із правом наступництва. На цю посаду він пропонує кандидатуру саме отця-ректора Йосифа Сліпого як людину авторитетну в духовних, а також світських колах, непохитну у своїй вірі та з твердими моральними принципами. Шептицький розуміє, які непрості часи очікують українську церкву і український народ і знає, що людям буде потрібний сильний і незламний провідник. Таким, на його думку, міг стати Йосиф Сліпий. Ватикан прийняв пропозицію Андрея Шептицького і 25 листопада 1939 року папа Пій ХІІ видав грамоту, якою призначив Йосифа Сліпого єпископом Серрейським, а також коадютором митрополита Андрея Шептицького із правом престолонаслідства. Митрополитом Йосиф Сліпий став після смерті Андрея Шептицького 01 листопада 1944 року. А вже у квітні 1945 року Сліпого разом з іншими владиками арештовує радянська окупаційна влада. Після ганебного і цинічного судового процесу він засуджений спершу до 8 років заслання, потім термін продовжували ще два рази.
 У 1946 році внаслідок нелегітимного (бо на ньому не було жодного греко-католицького єпископа) псевдособору ліквідовано УГКЦ. Арешти духовенства, гоніння і переслідування вірних розпочали один із найдраматичніших періодів в історії будь-якої церкви взагалі. Разом з тим, саме цей епізод засвідчив відданість вірі, витримку духу кожного священника і вірного, які не здалися, а вкінці – перемогу Правди. Терни, які спіткали УГКЦ виявилися аж надто гострі і надто болючі: це тисячі людських життів серед найкращих священників і найвідданіших мирян, але витримка, непохитність у своїй вірі загартували Церкву, а згодом стали фундаментом, на якому вона відродилася на своїй землі і продовжує розвиватися.

серпень 1913, Інсбрук. – Відомість про динаміку в побожності, навчанні та дисципліні студента Йосифа Сліпого.
ф. 201, оп. 5, спр. 330, арк. 8-8 зв.

18 жовтня 1917 р., Інсбрук. – Лист Йосифа Сліпого до митрополита Андрея Шептицького.
ф. 358, оп. 1, спр. 345, арк. 1-2 зв.

1924 р., Львів. – Праця д-ра Йосифа Сліпого «Богословське наукове товариство і його статути».
ф. 451, оп. 2, спр. 82, арк. 1.

26 квітня 1930 [Львів] – Лист митрополита Андрея Шептицького до отця-ректора Йосифа Сліпого.
ф. 201, оп. 4б, спр. 2166, арк. 74.

06 березня 1934 р., Львів. – Автобіографія Йосифа Сліпого.
ф. 201, оп. 5, спр. 358, арк. 12-14.

23 квітня 1935 р., Львів –Візитна картка вірменського архієпископа [Йосифа Теофіла] Теодоровича з подякою Йосифові Сліпому.
ф. 451, оп. 2, спр. 179, арк. 90.

1935 р., 1938 р., Львів. – Візова анкета Йосифа Сліпого в Німецькому консульстві.
ф. 797, оп. 1, спр. 8, арк. 257-257 зв.

19 січня 1939 р., Львів – Візитна картка отця-ректора Йосифа Сліпого.
ф. 451, оп. 2, спр. 187, арк. 94.

22 лютого 1939 р., Львів – Лист-подяка від товариства українських студентів католиків «Обнова» за виділення подарунків для нагород у шаховому турнірі.
ф. 451, оп. 2, спр. 166, арк. 118.

29 березня 1942 р., с. Заздрість. – Вітальна адреса від пароха і членів церковних братств з нагоди призначення Йосифа Сліпого єпископом.
ф. 451, оп. 2, спр. 187, арк. 109-110 зв.

28 травня 1942 р., Краків. – Вітальний лист Романа Ґеника-Березовського з нагоди призначення Йосифа Сліпого єпископом.
ф. 451, оп. 2, спр. 180, арк. 83.

18 листопада 1944 р., Львів. – Копія грамоти папи Пія ХІІ від 25 листопада 1939 року про призначення Йосифа Сліпого єпископом Серрейським і коадютором митрополита Андрея Шептицького з правом наступництва.
ф. 201, оп. 1р, спр. 5, арк. 1-2.

19 грудня 1944 р., Львів – Послання митрополита Йосифа Сліпого до духовенства і вірних Про виховання молоді.
ф. 201, оп. 4б, спр. 2744, арк. 1-7.