Документальні виставки
Взаємна підтримка – запорука успішного розвитку.
07 грудня 1891 року цісарсько-королівське міністерство внутрішніх справ надало послові до Сейму українцю Дем’янові Савчаку і його однодумцям дозвіл на заснування Товариства страхування від вогню на підставі взаємної підтримки членів товариства. Товариство мало зорганізуватися до кінця червня 1892 року (укласти статут, обрати членів ради, а найважливіше – зібрати базовий грошовий фонд, а він мав налічувати 50000 злотих). Якщо умови не будуть виконані вчасно, то збіжить термін дозволу на заснування товариства. Коли з призначенням членів ради товариства і укладанням статуту труднощів не було, то зі збором грошей вони, звичайно, виникли. Ініціатори створення товариства підрахували, що в Галичині і Буковині є 50 повітів, отже, кожний повіт має внести по 1000 злотих. Щоб ці гроші таки можна було зібрати, запалені ідеєю активісти розгорнули широку пропагандистську і роз’яснювальну роботу: в кожний повіт засилали своїх агентів, писали листи, не шкодували часу на роз’яснювальні розмови по селах з групами людей і навіть з окремими одиницями, газета «Діло» від початку 1892 року рясніла статтями і замітками про необхідність такого товариства для українців, а ще – заручилися підтримкою своєї ідеї в греко-католицького єпископату. Така цілеспрямована і ретельна праця дала свій результат: необхідну суму грошей зібрали і 29 червня 1892 року у Львові відбулися перші збори Товариства взаємного страхування «Дністер».
Зібрані на грошовий фонд товариства кошти вклали у банк «Банк краєвий». Товариство стрімко розвивалося, щомісяця збільшувалося число членів, а відповідно – і сума грошового фонду, яка вкінці 1892 року вже налічувала 3 000 000 крон.
У квітні 1893 року члени страхового товариства вирішують заснувати для себе товариство взаємного кредитування. Членом товариства взаємного кредитування міг стати кожний член страхового товариства. Метою товариства взаємного кредитування було надавати своїм членам, особливо рільникам, грошові позики на вигідних умовах.
Товариство взаємного кредитування теж із назвою «Дністер» розпочало свою роботу 01 липня 1895 року. Спершу надавали позики в сумі до 500 крон з терміном повернення до 5 чи 10 років, а пізніше сума позики зросла до 2000 крон, а термін виплати – до 15 років.
Найбільше приклався до успіху в розвитку обох товариств їх довголітній технічний директор Ярослав Кулачковський.
На початках свого існування Товариство взаємного страхування «Дністер» розміщувалося в орендованих будинках (на вул. Театральній, 8, на Валовій, 11, на пл. Ринок, 10). У 1906 році Товариство переїхало у власний спеціально збудований дім на вулицю Руську, 20. Сецесійна розкішна будівля на три поверхи архітектора Івана Левинського свідчила про успішну історію обох Товариств, а з нею – історію економічного успіху галицьких українців. Своє існування обидва Товариства припинили з першою радянською окупацією Галичини у 1939 році.
