Документальні виставки

Творець українського мистецького і національного духу

(до 150-річчя від народження Олекси Новаківського)

  Сьогоднішнє життя багатьох українців залежить від ходу розвитку воєнних дій на нашій землі. З нашим народом це відбувається, на жаль, не вперше. Зате це виробило не тільки імунітет, але і протидію. Те, проти чого воює ворог, – нашої історії і культурної спадщини, навпаки стає цікавішим, привабливішим, більш дослідженим для усього світу, а насамперед – для самих українців.

  У березні цього року в Україні вшановували пам’ять Олекси Новаківського. Початок війни перешкодив ряду святкових заходів, які мали відбутися на найвищому рівні, але бажання зануритися у мистецький світ художника, пізнати його стало ще сильнішим.

  Олекса Новаківський народився 14 березня 1872 році у селі Слободо-Ободівка на Вінничині. Мистецтву спершу навчався в Одесі у художній майстерні художника Пилипа Клименка. У 1892 році продовжити навчання поїхав до Кракова – міста іншої держави, у якому панував дух творчої свободи і новітніх мистецьких віянь. У Кракові майбутній художник зблизився з українським культурним середовищем: Василем Стефаником, Іваном Трушем, Осипом Куриласом, В’ячиславом Липинським, і особливо – з Богданом Лепким. Ці знайомства сформували не тільки мистецький смак, але і національну основу майбутньої багатої творчої праці Новаківського.

  Навчання у Краківській Академії образотворчих мистецтв Олекса Новаківський закінчив у 1900 році із золотою медаллю, що було рідкісною подією для цього закладу.

  Знаменним у житті Олекси Новаківського став 1911 рік. Художник організував у Кракові виставку своїх робіт, яка зробила фурор і серед мистецтвознавців, і серед публіки. Виставку відвідав митрополит Андрей Шептицький, після чого запросив художника до Львова.

  У Львів Новаківський переїхав у 1913 році і замешкав у колишній віллі Яна Стики, яку ще у 1907 році Митрополит купив для Національного музею. Художник тут і мешкав, і працював. Між художником Новаківським і митрополитом Шептицьким був укладений договір про співпрацю: Новаківський малював картини, а митрополит виплачував йому щомісячну пенсію. Картини були також платою за житло, їх художник малював для Національного музею.

  У лютому 1923 року Олекса Новаківський заснував у Львові Мистецьку школу. Учнями школи були молоді і талановиті художники Богдан Бобинський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Григорій Смольський, Стефанія Ґебус та інші. Навчання відбувалося у мистецьких робітнях, а також серед багатої природи Гуцульщини (село Космач), куди учні школи і Вчитель щоліта виїжджали на пленери. Мистецька школа проіснувала до 1935 року, підготувала багатьох талановитих і відомих українських художників. Рівень теоретичних викладів і мистецької практики був високим. Вже через пів року після заснування Мистецької школи, а саме у вересні 1923 року, Школа стала мистецьким факультетом Українського таємного університету.

  У Львові художник прожив 22 роки. За цей час він не тільки намалював свої відомі полотна, але своєю художньою і педагогічною роботою доклався до зміцнення українського національного духу, на якому тримається наша прекрасна нація.

04 січня 1913 р., Дрогобич. – Лист Івана Голубовського до [Євгена Олесницького] про організацію побутової і мистецької допомоги Олексі Новаківському.
ф. 309, оп. 1, спр. 2388, арк. 31-32 зв.

27 грудня 1913 р., Львів. – Копія договору між художником Олексою Новаківським і митрополитом Андреєм Шептицьким про мистецьку працю художника для Національного музею у Львові і оплату його праці зі сторони Митрополита.
ф. 408. оп. 1, спр. 1256, арк. 1-1 зв.

24 грудня 1917 р., Львів. – Новорічне привітання, надіслане о. Титу Войнаровському, на поштівці з репродукцією картини О. Новаківського «Дівчинка біля вікна».
ф. 682, оп. 1, спр. 160, арк. 3- 3 зв.

30 травня 1918 р., Львів. – Лист до митрополита Андрея Шептицького з проханням матеріальної допомоги і з додатком фінансового звіту.
ф. 408, оп. 1, спр. 1256, арк. 3-4 зв.

16 березня 1926 р., Львів. – Розписка Олекси Новаківського про те, що він віддав свою роботу «Мойсей».
ф. 451, оп. 2, спр. 153, арк. 41

24 серпня 1927 р., Космач. – Олекса Новаківський на пленері зі своїми учнями (Сидять: Марія Карп’юк, Олекса Новаківський, Стефанія Ґебус. Стоять: Богдан Бобинський, Григорій Смольський, Михайло Мороз, Степан Луцик).
ф. 358, оп. 1, спр. 346, арк. 91-91 зв.

1928 р., Львів. – Фотографія учасників виставки картин учнів Мистецької школи Олекси Новаківського.
ф. 408, оп. 1, спр. 1357, арк. 1.

1928 р., Львів. – Фото експозиції виставки робіт учнів Мистецької школи Олекси Новаківського.
ф. 408, оп. 1, спр. 1357, арк. 2.

[1930 р.], [Львів]. – Договір між митрополитом Андреєм Шептицьким і Олексою Новаківським про мистецьку працю художника для Митрополита і оплату за неї.
ф. 375, оп. 1, спр. 6, арк. 2.

29 серпня 1935 р., Львів. – Запис про смерть Олекси Новаківського у метричній книзі греко-католицької парафії при загальній лікарні у м. Львові.
ф. 201, оп. 4а, спр. 3727, арк. 38 зв.

б/д., [Львів]. – Запрошення о. Титу Войнаровському на святковий вечір, присвячений пам’яті Олекси Новаківського, з програмою вечора.
ф. 682, оп. 1, спр. 33, арк. 9-10.

б/д., б/м. – Листівка із репродукцією картини Олекси Новаківського «Серце Ісуса».
ф. 348, оп. 1, спр. 6662, арк. 2.

б/д., б/м. – Лист Богдана Лепкого до Кирила Студинського з повідомленням про виставку робіт О. Новаківського.
ф. 362, оп. 1, спр. 337, арк. 63.