Документальні виставки
Українська “Весна народів”: до 175-річчя заснування товариства “Головна Руська Рада” (1848-1851) у Львові
Головна Руська Рада, перша національно-політична організація галицьких українців, утворення якої знаменувало собою перехід українського національного руху в Галичині від культурно-просвітницької форми розвитку до політичної, що відбувалося під впливом революційних потрясінь, які сколихнули Європу навесні 1848 року і поставили на порядок денний справу національного визволення пригноблених народів. Від початку свого існування Головна Руська Рада стояла на платформі національної єдності і соборності всіх українських земель, тому основною своєю метою визначила залучення до діяльності Товариства представників різних соціальних верств, організацію філій, публікацію відозв, звернень та закликів для суспільної мобілізації.
Ініціаторами створення політичної організації були представники вищого греко-католицького духовенства Галичини та світської інтелігенції, серед них митрополит Михайло Левицький, єпископ Григорій Яхимович, крилошанин Михайло Куземський, о. Михайло Малиновський, службовець Теодор Леонтович, правник Іван Борисікевич та ін. Під першою відозвою Головної Руської Ради, датованою 10 травня 1848 р., підписалися, окрім духовних осіб, львівські міщани, державні урядники, учителі та літератори, семінаристи.
За три роки свого існування (товариство припинило діяльність у червні 1851 р.) Головна Руська Руда створила, на основі церковної структури, мережу філій з 50 деканальних рад; для поширення ідеї національного самовизначення заснувала друкований орган “Зорю Галицьку” та організувала культурно-освітнє товариство “Галицько-Руську матицю”; зосередилася на організації загонів Руської національної гвардії та корпусу руських стрільці; проводила кампанію за поділ Галичини та об’єднання всіх українських земель Австрійської імперії в один коронний край; боролася за “українізацію” урядових установ, шкіл та розвиток національної освіти і культури; скликала перший просвітницький з’їзд в Галичині Собор руських учених (19 жовтня 1848 р.), делегація від Руської Ради брала участь у роботі першого Конгресу слов’янських народів у Празі (2-12 червня 1848 р.).
Комплекс документів діяльності Головної Руської Ради сьогодні зберігається у Центральному державному історичному архіві у Львові (ф. 180) і містить протоколи засідань, листування про заснування місцевих осередків та їх діяльність, листування щодо проекту поділу Галичини на дві провінції, виборів до австрійського парламенту, організації української національної гвардії, підготовки слов’янського з’їзду в Празі. Матеріали про видання газети “Зоря Галицька” та документи її редакційного портфеля. Листування та ін. матеріали про запровадження української мови в школах, видання українських підручників, призначення вчителів. Документи діяльності Бережанської та Коломийської рад.
