Документальні виставки

Instructionі cleri, Religionis firmamentо vovit
(До 240-річчя заснування греко-католицької духовної семінарії у Львові).

  Instructionі cleri, Religionis firmamentо vovit – такий напис був над входом у греко-католицьку Генеральну духовну семінарію у Львові, яка була відкрита 30 серпня 1783 року окремим декретом австрійського цісаря Йозефа ІІ, палкого поціновувача ідей Просвітництва. Завданням новоствореного закладу було надання богословської освіти і морального виховання священникам, які в майбутньому мали працювати над духовним вихованням своєї пастви. Держава розглядала особу священника не тільки як морального наставника народу, але і як свого службовця, що підтверджувалося виплатою заробітної плати священнослужителям, яку виділяли зі спеціально створеного релігійного фонду.
  Львівська греко-католицька Генеральна духовна семінарія існувала на кошти митрополичої консисторії і ординаріату, гроші виділяло Галицьке намісництво, а також проводилися збірки серед деканатів.
  Життя семінаристів, як навчальне, так і позаурочне, було чітко розписане і строго регламентоване. У правилах поведінки для студентів зазначалося, як вони повинні поводитися з викладачами, наставниками і одні з одними, яка поведінка прийнятна у навчальному класі, а яка – в семінарській бурсі.
  У семінарії крім обов’язкової навчальної програми поступово відкривалися різні гуртки і семінари. Від 1849 року діяла Читальня богословів, працювала богословська секція, музично-драматичний і літературний гуртки. І звичайно, що від самого початку заснування семінарії діяв семінарський хор, для його учасників ректор о. Костянтин Сабатовський (1797-1806) уклав спеціальну інструкцію. У 1890-их роках повстав також семінарський оркестр.
  Від часу заснування і впродовж ХІХ ст. в семінарії робили акцент на підготовці священника-практика: випускник семінарії добре знав Літургію, обряд, спів, також володів практичними господарськими навичками. Однак зі зміною часу змінювалися і його вимоги, зокрема і освітні, духовна освіта теж потребувала змін. З початком ХХ століття в семінарії почали особливу увагу приділяти освіті викладачів, все частіше ними ставали люди, які здобули богословську і філософську освіту в університеті. Абітурієнтами семінарії ставали хлопці, які закінчили гімназію, в часі навчання особливо здібних до науки відправляли вчитися в університети Інсбруку, Відня чи Риму.
  У вересні 1919 року при семінарії відкрили середню школу і гімназійні курси, які згодом переросли у гімназію, так постала Мала семінарія ім. св. свщм. Йосафата, завданням якої було підготувати учнів до вступу у семінарію.
  Перші десятиліття ХХ ст. освітнє середовище Львова було позначене прагненням українців відкрити свій університет. Ці обґрунтовані бажання найбільшої національної громади краю були скеровані спершу до австрійської, а пізніше і до польської влади, однак, дозволу на його відкриття так і не було. Український таємний університет проіснував недовго і під тиском обставин самоліквідувався. Українці Східної Галичини могли здобувати вищу освіту або в університетах Європи, або у Львівському, але прийнявши римо-католицький обряд, а відтак, часто і ополячившись. Це був час, коли ректором греко-католицької духовної семінарії був о. Йосиф Сліпий (1926-1944). Вирішенням цієї проблеми стало відкриття на базі семінарії Богословської академії, яка започаткувала нову сторінку у вивченні і розвитку богословської науки.
  Греко-католицька семінарія у Львові проіснувала до 1945 року, з перервою у 1939-1941 роках. За час її існування, а це 159 років, у семінарії виховалася ціла плеяда священників, які, з одного боку були дуже близькі зі своїм народом, а з іншого боку – вільно почувалися і в наукових колах, і в культурному середовищі і серед політичних еліт. Так просвітницькі ідеї австрійського імператора Йозефа ІІ відмінно зреалізувалися у вихованні у стінах семінарії нового типу душпастирів: священники стали не тільки слугами Божої науки, але просвітниками у релігійному, культурному, педагогічному і національно-патріотичному житті повіреного їм народу.

21 жовтня 1783 р., Львів. – Статут Генеральної семінарії. Фрагмент, копія.
ф. 451, оп. 1, спр. 1, арк. 25-26.

06 червня 1784 р., Львів. – Інвентарний опис рухомого майна семінарії з грошовою оцінкою його вартості. Фрагмент, копія.
ф. 451, оп. 1, спр. 326, арк. 1-1 зв.

1797 р., Львів. – Інвентарний опис майна церкви греко-католицької Генеральної Семінарії. Фрагмент.
ф. 451, оп. 1, спр. 328, арк. 1-1 зв.

07 жовтня 1798 р., [Львів]. – Правила для хористів семінарії (уклав ректор Костянтин Сабатовський).
ф. 451, оп. 1, спр. 81, арк. 1.

11 липня 1799 р., м. Львів. – Список семінаристів із зазначенням особових даних.
ф. 451, оп. 2, спр. 585, арк. 6-7.

1816 р., Львів. – Розпорядок дня студентів семінарії на 1816 рік.
ф. 451, оп. 1, спр. 93, арк. 2.

06 серпня 1853 р., Львів. – Курс лекцій з вивчення канонічного права. Фрагмент.
ф. 451, оп. 1, спр. 79, арк. 3-6 зв.

22 травня 1855 р., Львів. – Перелік деканатів Львівської єпархії, які пожертвували гроші на утримання семінарії із зазначенням суми пожертви.
ф. 451, оп. 1, спр. 307, арк. 8-9.

20 липня 1902 р., Львів. – Подячна грамота митрополита Андрея Шептицького ректору семінарії о. Леву Туркевичу. Пергамент.
ф. 684, оп. 1, спр. 341, арк. 1.

1897-1901 рр., м. Львів. – Журнал комунікації працівників і читачів семінарської бібліотеки. Фрагмент.
ф. 451, оп. 1, спр. 105, арк. 31-32.

1906-1914 рр., м. Львів. – Книга діловодства економічно-агрономічного гуртка Українських Богословів. Фрагмент.
ф. 451, оп. 1, спр. 111, арк. 1-3.

жовтень 1901-липень 1905 р. р., Львів – Журнал успішності семінаристів. Фрагмент.
ф. 451, оп. 2, спр. 469, арк. 1-4.

12 серпня 1910 р., Стрий. – Лист духівника цісарсько-королівської гімназії в Стрию до Митрополичого ординаріату у Львові з характеристикою випускників гімназії, які бажають навчатися у семінарії.
ф. 451, оп. 2, спр. 426, арк. 8-9.

1921 р., Львів. – Свідоцтво, видане Григорію Давосиру, про закінчення греко-католицької духовної семінарії.
Ф. 451, оп. 2, спр. 670, арк. 5-6.

1928 р., Львів. – Журнал щоденного меню семінаристів. Фрагмент від 01.03.1928.
ф. 451, оп. 1, спр. 257, арк. 1-2.

12 липня 1931 р., Львів. – Лист ректора греко-католицької Малої Духовної Семінарії Якова Франца Томи Перрідона до греко-католицького Митрополичого ординаріату про можливість випускникам семінарії навчатися в університетах Праги і Відня.
ф. 451, оп. 1, спр. 379, арк. 1-2.

жовтень 1933 р., Пикуловичі, Заставці, Плетеничі. – Листи священників до ректорату з повідомленням про згоду взяти участь у святкуванні 150-літнього ювілею семінарії.
ф. 151, оп. 1, спр. 318, арк. 1-3.

б/д., б/м. – Список підручників і рекомендованої літератури з катехизму.
ф. 451, оп. 1, спр. 82, арк. 73.